Огляд останніх змін законодавства

Щодо закриття кримінального провадження

4 листопада 2018 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» 2548-VIII від 18.09.2018, опублікований в газеті «Голос України» 03.11.2018 р.

Вказаним законом внесено зміни до ст. ст. 220, 284, 303, 307, 309 КПК України в частині надання іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пп.1, 2, 4, 9 ч.1 ст. 284 КПК, а в разі відмови у задоволенні клопотання звернутися зі скаргою до слідчого судді.

При цьому, ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні відповідної скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Крім того, зазнали змін положення статті 130 КПК,  статті 1191 Цивільного кодексу України, окремих положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» щодо закріплення можливості держави, у випадку відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок Державного бюджету, застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не лише кримінального правопорушення, а й за наявності ознак дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного на підставі рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування.

Щодо видачі  правопорушників

З 4 листопада 2018 року діють в новій редакції зміни та доповнення до глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, до статей  575, 576, 581, 583-585, 589, 591, а також статті 208 «Затримання уповноваженою службовою особою», та викладено в новій редакції статтю 588 «Спрощений порядок видачі осіб з України».

Вказані зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників» 2577-VIII від 02.10.2018 (опубліковано  03.11.2018 в газеті «Голос України») з метою імплементації до національного законодавства міжнародних правових норм щодо видачі правопорушників.

Зокрема, закріплено право особи надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку.

Одночасно зі спрощеною процедурою видачі закріплено право особи відмовитися від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).

Статтею 588 КПК України встановлено, що спрощений порядок видачі не застосовується у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування покарання на території України; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що видача може суперечити інтересам захисту національної безпеки України або якщо розшукувана особа є громадянином України.

Щодо кредитування

4 листопада 2018 року набув чинності Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» 2478-VIII від 03.07.2018 (опубліковано  03.11.2018 в газеті «Голос України»), яким вносяться зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, до статей 543, 554, 559, 584, 1056-1,1281, 1297 щодо зобов’язань поручителя, припинення основного зобов’язання, зменшення строків пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (протягом 6 місяців до спадкоємця, який прийняв спадщину, з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину).

Крім того, статтю 593 доповнено ч.4, яка передбачає, що припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред’явлення вимоги.

Вказаним законом вносяться зміни до низки інших нормативних актів, зокрема, Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та ін.

Закон вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.