Фейкова інформація: як розпізнати та перевірити

Соціальні мережі та месенджери дають змогу швидко отримувати інформацію, але водночас сприяють поширенню неправдивих повідомлень, маніпуляцій і підробленого контенту. В умовах війни дезінформація може бути частиною цілеспрямованого інформаційного впливу.

❓ Чи є поняття «фейк» у законодавстві

Термін «фейк» або «фейкова інформація» не має загального законодавчого визначення в Україні. Законодавство використовує інші поняття, зокрема «недостовірна інформація», «неправдиві чутки», а у сфері інформаційної безпеки – «дезінформація», «пропаганда» та «інформаційні операції».

Стаття 277 Цивільного кодексу України передбачає право особи на відповідь і спростування недостовірної інформації, а стаття 302 ЦК України встановлює обов’язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.

Водночас слід відрізняти фактичні твердження від оціночних суджень, які, відповідно до Закону України «Про інформацію», не підлягають доведенню їх правдивості та спростуванню як фактичні відомості.

🛡️ Що говорить РНБО України

Стратегія інформаційної безпеки, введена в дію Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021 на виконання рішення РНБО, визначає однією зі стратегічних цілей протидію дезінформації та інформаційним операціям.  

При РНБО також діє Центр протидії дезінформації – ЦПД, одним із завдань якого є виявлення та протидія дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і маніпулюванню громадською думкою.

ЦПД використовує термін «фейк» у своїй інформаційно-аналітичній діяльності, однак це поняття не є самостійним юридичним терміном.

🚩 Як розпізнати сумнівну інформацію

Насторожити повинні повідомлення, які:

– мають надмірно емоційний або сенсаційний заголовок;

– закликають терміново поширити інформацію;

– не містять посилання на першоджерело;

– посилаються на анонімних «інсайдерів» або невідомих експертів;

– містять фото, відео чи «документи», походження яких неможливо перевірити;

– не підтверджуються офіційними джерелами або іншими надійними медіа.

✅ Як перевірити інформацію

Знайдіть першоджерело – не покладайтеся лише на репост або скриншот.

Перевірте офіційні ресурси – рішення органів влади слід шукати на їхніх офіційних сайтах, а нормативно-правові акти – у базі «Законодавство України» Верховної Ради України.

Порівняйте декілька джерел – резонансна інформація, яка є лише на одному сумнівному ресурсі, потребує додаткової перевірки.

Перевірте дату, контекст, фото та відео – старий або змонтований матеріал може подаватися як підтвердження нової події.

⚖️ Чи передбачена відповідальність

Окремої універсальної відповідальності саме «за фейк» законодавство не встановлює. Правова оцінка залежить від змісту повідомлення, способу його поширення та наслідків.

Так, стаття 173-1 КУпАП передбачає відповідальність за поширювання неправдивих чуток, які можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.

Крім того, стаття 114-2 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за несанкціоноване поширення визначеної законом інформації про переміщення зброї, а також рух чи розташування Збройних Сил України та інших військових формувань.

🧠 Просте правило

Перед поширенням інформації варто поставити три запитання:

Хто це повідомив?

Чим це підтверджено?

Які наслідки може мати поширення?

Якщо достовірність повідомлення викликає сумнів – краще утриматися від його поширення до перевірки.

Пресслужба Херсонського апеляційного суду