Обов’язкова частка у спадщині: хто має право та як визначається її розмір

📜 Заповіт дає людині право самостійно визначити, кому після її смерті перейде майно. Водночас свобода заповіту не є абсолютною. Закон захищає окремих найбільш уразливих членів сім’ї спадкодавця, гарантуючи їм право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.

👥 Хто має право на обов’язкову частку

⚖️ Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України право на обов’язкову частку мають:

– малолітні та неповнолітні діти спадкодавця;

– повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

– непрацездатна вдова або непрацездатний вдівець;

– непрацездатні батьки спадкодавця.

📌 Ці особи спадкують незалежно від того, чи зазначені вони у заповіті. Право виникає також у випадку, коли спадкоємцю заповідано менше майна, ніж становить належна йому обов’язкова частка. Коло таких спадкоємців визначається станом на день відкриття спадщини – тобто на день смерті спадкодавця.

♿ Повнолітні діти спадкодавця мають право на обов’язкову частку лише за умови їх непрацездатності. Конституційний Суд України у Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014 у справі № 1-1/2014 роз’яснив, що до категорії повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, належать повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю I, II або III групи. Водночас сам факт призначення пенсії за вислугу років до досягнення встановленого законом пенсійного віку не завжди свідчить про непрацездатність особи в розумінні спадкового законодавства.

🧮 Як розраховується обов’язкова частка

➗ Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України обов’язкова частка становить половину частки, яку спадкоємець отримав би у разі спадкування за законом.

🔢 Наприклад, якщо спадкоємців першої черги троє, частка кожного за законом становила б 1/3, а обов’язкова частка – 1/6 спадщини.

📋 Під час розрахунку враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, які могли б спадкувати за відсутності заповіту, а також усе майно, що входить до складу спадщини.

🏠 До обов’язкової частки зараховується вартість:

– речей звичайної домашньої обстановки та вжитку;

– заповідального відказу, встановленого на користь спадкоємця;

– інших речей і майнових прав, отриманих ним зі складу спадщини.

⚖️ Чи можна зменшити обов’язкову частку

🏛️ Зменшити її розмір може лише суд. При цьому враховуються характер відносин між спадкодавцем і спадкоємцем, а також інші обставини, що мають істотне значення.

🔎 Верховний Суд зазначив, що підставами для зменшення обов’язкової частки можуть бути тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому особа, яка просить зменшити обов’язкову частку, повинна підтвердити відповідні обставини належними та допустимими доказами. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 757/40264/15-ц.

⛔ Стаття 1241 ЦК України не передбачає можливості повністю позбавити особу обов’язкової частки. Водночас такий спадкоємець може бути усунений від права на спадкування на загальних підставах, установлених статтею 1224 ЦК України, зокрема у разі умисного протиправного позбавлення життя спадкодавця або ухилення від надання йому допомоги, коли він перебував у безпорадному стані.

📝 Як реалізувати право на спадщину

⏳ Наявність права на обов’язкову частку не звільняє спадкоємця від необхідності прийняти спадщину в установленому порядку. Загальний строк для її прийняття становить шість місяців із часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті у спеціально визначених законом випадках.

🏢 Для оформлення спадкових прав необхідно звернутися до нотаріуса та надати документи, що підтверджують родинні відносини, вік або непрацездатність. Якщо між спадкоємцями виник спір щодо складу спадщини, розміру частки чи права певної особи на її отримання, питання вирішується в судовому порядку.

✅ Отже, обов’язкова частка у спадщині – це законодавча гарантія майнових прав визначеного кола близьких родичів спадкодавця. Вона діє незалежно від змісту заповіту, однак для її отримання спадкоємець має своєчасно прийняти спадщину та підтвердити наявність передбачених законом підстав.

Пресслужба Херсонського апеляційного суду