За керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння водійку притягнуто до відповідальності

Постановою суду першої інстанції громадянку П. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Адвокат гр.П. не погоджуючись із рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати постанову міського суду та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Гр.П. просила задовольнити апеляційну скаргу, надала пояснення про те, що транспортний засіб не рухався коли під’їхали поліцейські, алкогольні напої вона не вживала, вважала результат тестування недостовірним, пройти огляд у медичному закладі їй не пропонували.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників, дійшов висновку, що доводи скарги спростовуються матеріалами провадження.

Херсонський апеляційний суд звернув увагу на те, що суд обґрунтовано поклав в основу рішення протокол про адміністративне правопорушення в якому зафіксовано, що гр.П. 02.12.2024 о 21.11 год. в м. Херсоні по вул. 1-ша Вірьовчина, керувала автомобілем SEAT IBIZA, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп’яніння, з її згоди проводився із застосуванням приладу Alkotest 7510 та відповідно результат тесту № 992 склав 2,07 проміле. Письмових пояснень щодо незгоди із зафіксованими у протоколі обставинами гр.П. до протоколу не вносилось. Обставини, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів виявлені ознаки алкогольного сп’яніння та результати огляду проведеного за допомогою газоаналізатора Драгер з показниками 2,07%, в акті огляду міститься підпис гр.П. про згоду з результатами огляду.

Окрім цього, як зазначив суд апеляційної інстанції, з доданого до протоколу відеозапису вбачається, що поліцейським було зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку звуковим сигналом, а також те, що водієм цього транспортного засобу є гр.П, яка жодного разу не заперечувала, що саме вона керувала автомобілем.

Апеляційний суд вважав необґрунтованими доводи захисника про те, що відеозапис не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ. На доданому відеозаписі, як видно, безперервно зафіксовано обставини від зупинки транспортного засобу до закінчення оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зокрема зафіксовано рух, зупинку транспортного засобу, перебіг проходження гр.П. огляду на стан алкогольного сп’яніння, фіксування його результатів, складання протоколу про адміністративне правопорушення, надання його на підписання особі та вручення його копії, отже відеозаписом зафіксовано всі обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

У висновку Херсонський апеляційний суд зазначив, що докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними та доводять наявність в діях гр.П. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За результатами апеляційного розгляду постанову суду першої інстанції залишено в силі.

Справа №766/20962/24