Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Постановою суду першої інстанції громадянина К. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто судовий збір в дохід держави.
Суд кваліфікував дії гр.К. за ч.1 ст.130 КУпАП – як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Однак, адвокат гр.К. не погоджуючись із рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати постанову та закрити провадження у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Адвокат зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, не зазначив у постанові конкретну причину зупинки, а посилання працівників поліції на ту обставину, що не працював сигнал повороту є надуманим, оскільки після виявлення порушення, працівники поліції жодним чином не відреагували на порушення. Працівники поліції не запропонували водієві пройти огляд на стан сп’яніння спочатку на місці зупинки. Крім того, в направленні на огляд водія не зазначено заклад охорони здоров’я.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що доводи скарги спростовуються матеріалами провадження.
Так, матеріали провадження свідчать, що працівниками поліції на підтвердження вини гр.К. щодо вчинення адміністративного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що особа від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки або проїхати до найближчого медичного закладу відмовилась, акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, довідку інспектора, відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції на яких зафіксовано всі дії сторін, як працівників поліції так і водія, і пасажирів.
Враховуючи викладене, захисником в апеляційній скарзі не наведено жодних об`єктивних даних, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Попри доводи апеляційної скарги захисника, наявні в матеріалах провадження докази є належними та допустимими і в повній мірі підтверджують вину гр.К. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп’яніння.
За результатами апеляційного розгляду постанову суду першої інстанції залишено в силі.
Справа №766/826/25
_03_03.png)
