Конституційний суд врегулював відносини матеріального підтримання одного з подружжя, скасувавши частину 4 статті 75 Сімейного кодексу України

         Як суб’єкт права на конституційне подання, Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України. Згідно з нею «один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом».

         Автор клопотання твердить, що «призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один з подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини».

         Верховний Суд вважає, що оспорювані приписи Кодексу не відповідають вимогам статей 3, 8, 48 Конституції України. Людська гідність, як джерело всіх прав і свобод людини та їх основа є однією із засадничих цінностей українського конституційного ладу. Разом з тим ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України сформульована у такий спосіб, який не дає можливості суду визначити справедливі, належні критерії потреби у матеріальній допомозі виходячи із матеріального стану того з подружжя, який її потребує, із рівня його доходів та витрат, а також можливості отримання доходів із інших джерел, а отже не відповідає принципу юридичної визначеності та однозначності правової норми, оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що суперечить приписам Основного Закону України.

         Враховуючи це, Конституційний Суд України ухвалив рішення № 1-р/2024 від 29 жовтня 2024 року визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину четверту статті 75 Сімейного кодексу України. Вона втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення.

         За словами судді Конституційного Суду України Олександра Петришина, практична значимість цього рішення у тому, що тепер, коли суд розглядатиме справи щодо позову одного з членів подружжя про допомогу від іншого, він може посилатися не тільки на Сімейний кодекс і доволі абстрактно на Конституцію, а й на рішення Конституційного Суду. Олександр Петришин називає рішення про визнання неконституційною ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України доктринальним та зауважує, що це – одне з небагатьох рішень Конституційного Суду, яке при його неповному складі було прийнято одноголосно.