Спір про відшкодування шкоди особою, яка перебувала на посаді, віднесеній до публічної служби, має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства

При визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. 

Керівник  місцевої прокуратури   в інтересах  держави в  особі  райдержадміністрації звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконним  звільненням працівника, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на підставі наказів відповідача, який обіймав посаду начальника управління районної державної адміністрації, було звільнено працівника, якого на виконання судових рішень було поновлено на роботі та  виплачено останньому середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 91 361, 56 грн. Таким чином, прокурор послався на те, понесені витрати обумовлені порушеннями,  допущеними з вини  відповідача.

Судом першої інстанції позов було задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач вказав на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність його вини у незаконному звільненні працівника, а також, що даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Херсонського апеляційного суду звернула увагу, що реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд не звернув увагу на те, що  позов заявлений прокурором в інтересах держави та стосується суб`єктів владних повноважень щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків з особи, що перебувала на посаді, що відноситься до публічної служби, та несе матеріальну відповідальність відповідно до п. 2 ч.2 ст.80 Закону України «Про державну службу».

 У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця передбачене в адміністративному процесі в силу приписів  статті 19 Кодексу адміністративного судочинства  України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Тож цей спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

За результатами апеляційного перегляду оскаржуване рішення суду першої інстанції було скасовано, а провадження по справі закрито.

№ 658/28/21