Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вироком суду першої інстанції чоловіка визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень та кваліфіковано його дії за ч.2 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене повторно, призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяця.
Зокрема чоловіка визнано винним у 20 епізодах шахрайства. Останній розмістив в мережі Інтернет на різних сайтах оголошення про продаж дров, цибулі та горіху, не маючи наміру займатись продажем вказаного товару. Надалі, для отримання грошових коштів від ошуканих громадян, надсилав останнім смс-повідомлення з номерами банківських карт.
Оскаржуючи зазначений вирок в апеляційному порядку, засуджений послався на суворість призначеного покарання та просив призначити йому більш м’яке покарання у виді обмеження волі із застосуванням іспитового строку. Прокурор же у своїй апеляційній скарзі просив визнати чоловіка засудженим за ч.2 ст. 190 КК України за обтяжуючої покарання обставини – рецидив злочинів та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, посилаючись на неврахування суспільної небезпечності злочинів та кількості епізодів злочинної діяльності, вчинення їх упродовж тривалого часу та відносно великої кількості осіб.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Херсонського апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі врахував ступінь тяжкості злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, але висновків для себе не зробив та знову продовжив злочинну діяльність.
Крім того, місцевий суд, врахувавши визнання вини, щире каяття як обставини, що пом’якшують покарання, водночас, не переконався в тому, чи є у засудженого вираження жалю з приводу своєї поведінки, які дії ним вчинено або як саме виражено бажання виправити наслідки, що настали, з огляду на 35368,77 грн завданої шкоди, незначну частину якої він відшкодував саме перед винесенням вироку. Також місцевим судом було помилково виключено з обставин, що обтяжують покарання, рецидив злочинів, адже з 2013 року чоловік засуджувався чотири рази, у тому числі за ч.2 ст. 289 та ч.3 ст. 297 КК України, судимість за які не погашено та не знято.
Тож колегія суддів дійшла висновку, що покарання, яке призначене судом першої інстанції за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м’якості, а тому засудженому було призначено покарання у виді позбавлення волі в максимальних межах санкції ч.2 ст. 190 КК України - 3 роки.
_03_03.png)
