Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу у справі за позовом викладача до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про визнання неправомірними зміни істотних умов праці та їх поновлення, стягнення різниці у заробітку за час, коли оплата праці була незаконно зменшена.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відсутності правових підстав для зміни істотних умов праці, з порушенням прав працівника на належну оплату праці, позивача, доцента кафедри економічної теорії та аналізу, було переведено на менший обсяг роботи з повної на 0,15 ставки «до обрання за конкурсом».
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, викладач посилається на те, що фактично не відбулося змін в організації виробництва і праці, оскільки за звітний період він за чверть місяця виконав навантаження на повну ставку, а отримав заробітну плату лише за 0,15 ставки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених цивільним процесуальним законом, апеляційний суд звернув увагу, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, оскільки єдиною підставою для зміни істотних умов праці є зміни в організації виробництва та праці (ст. 32 КЗпП України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, попереджаючи позивача про зміну істотних умов праці шляхом зменшення ставки з повної до 0,15 ставки, роботодавець належними та допустимими доказами не обґрунтував наявність змін в організації виробництва та праці, які стали підставою для зміни позивачу в односторонньому порядку в сторону погіршення оплати праці, економічного обґрунтування таких змін не надав, з профспілковим комітетом відповідно до п. 1.7 колективного договору та ст. 97 КЗпП України не погодив.
У розумінні ст. 32 КЗпП України приведення штатної чисельності науково-педагогічних працівників кафедри до встановлених обсягів навантаження не може вважатися зміною в організації виробництва і праці, а відтак наказ про зміну істотних умов праці щодо позивача є порушенням його прав на належну оплату праці, яка незаконно була скорочена на 85%.
Отже, Херсонським апеляційним судом було скасовано рішення місцевого суду в частині відмови у визнанні наказів незаконними та стягнення різниці в оплаті праці та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким задоволено вказані вимоги.
Пошук судових рішень за вказаною справою можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за єдиним унікальним номером справи № 766/12431/18.
_03_03.png)
