Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відділом поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. В рамках зазначеного провадження, органом досудового розслідування громадянину В. повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді міського суду у задоволенні клопотання відмовлено та застосовано до підозрюваного гр.В. запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього наступних обов`язків: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; - не відлучатися з м.Херсона без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Не погодившись з таким рішенням прокурор звернувся з апеляційною скаргою.
Колегія суддів звернула увагу, що ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлений тим, що гр.В. обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров’я, наслідком вчинення якого стала смерть особи, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Міра покарання, яка може бути призначена підозрюваній особі у випадку визнання її винною, не є вирішальним фактором, але на неї слід зважати при врахуванні наявності ризику переховування, відповідно до положень ст. 177 КПК України.
Крім того, гр.В. є особою не працевлаштованою та не одруженою, дітей чи інших утриманців не має, що вказує на відсутність у нього легального, постійного джерела доходу та міцних соціальних зв’язків, а отже відсутність осіб, які б мали на нього визначальний вплив з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки. Зазначене у поєднанні із відомостями про особу, свідчить про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Існування ризику можливого впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, на переконання колегії суддів, зберігається до отримання показань вказаних осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, а тому не виключена ймовірність того, що особа не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, з матеріалів провадження підозрюваному достовірно відомі адреси проживання свідків і перебуваючи на волі у нього відсутні будь-які реальні перешкоди для спілкування з ними.
Колегія суддів апеляційного суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінила в сукупності всі обставини, у тому числі:
- те, що надані докази про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення є вагомими;
- те, що покарання, що загрожує гр.В. у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є особливо тяжким;
- вік та стан його здоров’я;
- міцність соціальних зв’язків;
- майновий стан;
- те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та про необхідність скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді стосовно гр.В. з ухваленням нової, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Справа №766/8305/25
_03_03.png)
