Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишена без змін

Ухвалою слідчого судді міського суду щодо громадянина П. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.08.2025 включно.

Органом досудового розслідування гр.П. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Так, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, а також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Вважав, що запобіжний захід є занадто суворим та щодо підозрюваного слід було застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби. Просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати щодо гр.П. запобіжний захід у виді домашнього арешту з 20.00 до 06.00 години ранку.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що доводи скарги спростовуються матеріалами провадження.

Колегія суддів звернула увагу, що зі змісту ухвали слідчого судді та журналу судового засідання випливає, що слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Апеляційний суд зазначив, що підстави для скасування чи зміни застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного гр.П. на більш м’який відсутні, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень із корисливих мотивів, за які законом передбачено безальтернативне реальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України. Також існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу гр.П. на свідків у даному кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов’язує застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної особи, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного, апеляційний суд вважав неприйнятними.

Інші більш м’які запобіжні заходи, на думку колегії суддів, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного гр.П., а тому твердження сторони захисту про можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу є неспроможними.

За результатами апеляційного розгляду, слідчим суддею міського суду ухвалено рішення про обрання запобіжного заходу, яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ, тому ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо гр.П. залишено без змін.

Справа №766/3345/25