Водійку притягнуто до відповідальності за керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння

При обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, громадянка Л. 11.11.2024 у вечірній час доби у м. Херсоні керувала транспортним засобом Subaru Forester, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився із застосуванням приладу газоаналізатора “Аlcotest Drager 7510”, результат тесту 0,97 проміле.

Постановою суду першої інстанції гр.Л. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір на користь держави.

Не погоджуючись з постановою гр.Л. повторно подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне провадження, а постанову суду першої інстанції змінити, пом’якшивши стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами. Гр.Л. в обґрунтування скарги зазначила, що вона повністю визнає свою вину, щиро розкаюється та визнає всі обставини справи, ніколи не вчиняла жодних правопорушень, ніколи раніше не перебувала за кермом в стані алкогольного сп’яніння. На доведення причин не застосування додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами зазначила про те, що вона опинилася в дуже складній життєвій ситуації, з наданням відповідних доказів. Вважала, що за наведеними нею обставинами можливо за доцільне застосувати аналогію права (приписи КК України) та застосувати до неї більш м’яке покарання, без позбавлення права керування.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників, дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно виснував з приводу безальтернативності встановленої санкції, зазначивши, що з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130 КУпАП ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

За результатами апеляційного розгляду, суд звернув увагу на те, що аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини. Наближеність справ про адміністративні правопорушення до кримінальних в розумінні Конвенції надає підстави зазначити, що у найближчій галузі права кримінальному, міститься заборона застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією (ч. 4 ст.3 КК України).

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни постанови суду в частині пом’якшення, встановленого ч.1 ст.130 КУпАП, виду адміністративного стягнення та не застосування до гр.Л. позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Справа №766/19442/24