Колегія суддів не погодилась із судом першої інстанції, скасувала ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області обвинувальний акт в кримінальному провадженні стосовно громадянина П. обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.

Зазначене рішення місцевий суд мотивував тим, що обвинувальний акт не містить чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням відомостей про час, місце, спосіб та інші обставини. Вказав, що формулювання обвинувачення потребує уточнення, а саме мають бути зазначені обставини, якщо вони встановлені досудовим розслідуванням, які давали б відповіді на такі питання: на які цілі було витрачено кошти в інтересах приватного підприємства чи обвинувачений використав кошти підприємства на власні потреби, а також які пункти (положення) Статуту чи інші норми законодавства обвинуваченим було порушено під час здійснення розпорядження цими коштами. Крім того в обвинувальному акті не зазначено обставини, які підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між діями обвинуваченого та шкодою, спричиненою державним інтересам.

Не погоджуючись із таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, обґрунтовуючи тим, що суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт, допустив істотне порушення вимог КПК України, вважав акт складений відповідно до вимог ст.291 КПК України із зазначенням фактичних обставин кримінального правопорушення, які вважає встановленими, при цьому спосіб викладення формулювання обвинувачення та правильність зазначення інших відомостей може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження. Прокурор вважає, що суд вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого провадження та надав оцінку фактичним обставинам кримінального провадження.

На думку захисника обвинуваченого гр.П., зазначену в запереченні, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, вважав формулювання обвинувачення неконкретним, суперечливим та незрозумілим, що порушує право на захист обвинуваченого.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів встановила, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, в ньому викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінуються гр.П. та які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація його дій і формулювання обвинувачення. Зі змісту акта убачається, що в ньому зазначені всі обов’язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст.291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті.

Колегія суддів звернула увагу на те, що на етапі підготовчого провадження питання узгодженості викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, такі питання можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду.

При цьому, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов’язувати його змінювати цей обсяг чи деталізувати, а також повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв’язку із недостатньою, на думку суду, деталізацією формулювання обвинувачення.

Отже, на переконання колегії суддів, суд у даному випадку вийшов за межі повноважень, якими він наділений на стадії підготовчого провадження, оскільки фактично вдався до оцінки викладених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження у співставленні із формулюванням обвинувачення та кваліфікацією, які підлягають дослідженню виключно на стадії судового розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Справа № 766/18816/24