Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судом першої інстанції чоловіку, якого визнано винним у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК України), призначено покарання у виді позбавлення волі строком 10 років.
Суд встановив, що обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, під час сварки з товаришем наніс йому не менше дванадцяти ударів дерев’яною палицею, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події.
Не погодившись із вироком суду, обвинувачений оскаржив його до апеляційного суду та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Апелянт послався на те, що його винуватіть не доведена поза розумним сумнівом.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів Херсонського апеляційного суду дійшла висновку, що всі докази, які покладені судом в основу обвинувального вироку досліджені безпосередньо, належним чином перевірені та судом надана правильна юридична оцінка як кожному доказу окремо, так і у їх взаємозв’язку з точки зору належності, допустимості та достатності для доведення винуватості чоловіка у вчиненні інкримінованого злочину.
Так, на переконання апеляційного суду посилання апелянта на недопустимість як доказу показань свідків, висновків судових експертиз є неприйнятними.
Крім того, обвинувачений, відмовившись від дачі показань в ході судового розгляду, під час виступу в останньому слові не заперечував факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, але не погодився із тим, що спричинені ним тілесні ушкодження призвели до смерті потерпілого. На думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано критично поставився до зазначених показань та правильно розцінив їх як спосіб уникнути відповідальності, оскільки ці показання суперечать дослідженим судом доказам.
Тож апеляційний суд залишив у силі оскаржуваний обвинувальний вирок.
_03_03.png)
