Ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт – відтепер відбуватиме покарання у виді обмеження волі

Вироком міського суду чоловіка визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України (ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт) та призначено покарання у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Судом встановлено, що чоловіка раніше було засуджено за вчинення крадіжки до покарання у виді 80 годин громадських робіт, проте із вказаної кількості годин засуджений відпрацював лише 4 години, свідомо ухиляючись від відбування призначеного покарання, без поважної причини неодноразово допускаючи не прибуття у відведений час для виконання робіт.

За результатами розгляду апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого суду про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від відбування остаточного покарання.

Колегія суддів Херсонського апеляційного суду наголосила, що призначене за попереднім вироком покарання у виді громадських робіт належить відбувати реально.

Проте суд першої інстанції, частково приєднавши до остаточного покарання за сукупністю вироків, невідбуту частину покарання, яке слід відбувати реально, всупереч вимогам закону звільнив засудженого від його відбування.

При цьому, на переконання колегії суддів Херсонського апеляційного суду ухилення засудженим від виконання громадських робіт, що є злочином проти правосуддя (ч.2 ст. 389 Кримінального кодексу України), в цілому вказує на його схильність до скоєння кримінальних правопорушень.

З урахуванням того, що чоловік обвинувачувався у вчиненні кримінального проступку у період невідбутого покарання за попереднім вироком, яке слід відбувати реально, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, законного джерела доходів не має та інші встановлені обставини апеляційний суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді обмеження волі з реальним його відбуванням.