Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Жінка звернулася до суду і просила визнати сина таким, що втратив право користування житловим будинком та зняти його з реєстраційного обліку місця проживання. Позивач пояснила, що вона є власницею будинку, а син близько двох років в ньому не проживає та не бере участі в його утриманні.
Оскаржуючи рішення місцевого суду, яким часткового задоволено позов, відповідач вказав на те, що іншого житла він не має, пояснив, що відвідував матір, надавав їй допомогу по господарству, в будинку знаходяться його речі та меблі, а навесні 2020 року намагався повернутися додому, але позивач його не впустила до житла.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія суддів Херсонського апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню.
Так, позивач достовірно знала та не заперечувала, що її син не має іншого житла, у будинку залишаються його речі, оплату комунальних послуг вона здійснювала з урахуванням наданої відповідачу пільги.
Відповідач дійсно залишив будинок, але, як було встановлено апеляційним судом, його відсутність у житловому будинку матері понад один рік не носила остаточного характеру, з яким закон пов’язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів ст.405 ч.2 ЦК України.
Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач фактично пов’язувала позовні вимоги із небажанням спільного проживання з сином у зв’язку із зловживанням ним спиртними напоями та веденням неналежного способу життя, що також унеможливлює застосування до спірних правовідносин ст.405 ЦК України.
Тож колегією суддів Херсонського апеляційного суду оскаржуване рішення скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Ознайомитися із судовими рішеннями у цій справі можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №648/1678/20.