Херсонський апеляційний суд збільшив розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»). Той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований, не звільняє його від обов`язку забезпечувати належне утримання свого неповнолітнього сина та сплачувати аліменти у розмірі, достатньому для належного рівня його життя та забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мати неповнолітньої дитини звернулася з позовом  про стягнення аліментів на утримання дитини, пояснивши, що син проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. Оскільки розмір її доходів не дозволяє у повному обсязі забезпечувати дитину всім необхідним, а  відповідач, батько дитини, добровільно не надає матеріальної допомоги, просила суд стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи від дати подання позову до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, стягнув аліменти  в розмірі 1500,00 грн, вважаючи, що такий розмір аліментів буде справедливим балансом між захистом прав відповідача та захистом прав неповнолітньої дитини.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги позивачки,  колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів у розмірі, меншому, ніж заявлено позивачем, помилково виходив з інтересів відповідача, оскільки відповідно до п.п.1,2 ст.3, п.2 ст.6 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Врахувавши, що відповідач є працездатною особою, не забезпечує неповнолітнього сина житлом, не надає матеріальної допомоги на його утримання, а також врахувавши потреби дитини на навчання, харчування, одяг тощо, колегія суддів дійшла висновку про необхідність захисту інтересів дитини шляхом стягнення на його утримання аліментів у розмірі, не меншому за встановлений законом прожитковий мінімуму на дитину відповідного віку, що складає 2400,00 грн.

При цьому, той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований, не звільняє його від обов`язку забезпечувати належне утримання свого неповнолітнього сина та сплачувати аліменти у розмірі, достатньому для належного рівня його життя та забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Оскільки визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню на користь позивача, місцевий суд не врахував наявність зазначених вище обставин, тому колегією суддів Херсонського апеляційного суду було змінено рішення суду першої інстанції та збільшено розмір аліментів з 1500,00 грн до 2400,00 грн щомісячно.