flag Судова влада України

Громадська організація "Вектор прав людини" та проект Суд людською мовою роз’яснюють як можна транслювати судові засідання в ІНФОГРАФІЦІ «Трансляції та коментування відкритих судових засідань в Україні»

Допуск журналістів до суду здійснюється без попередньої акредитації.

Фото- та відео зйомка в приміщенні суду не заборонена, за винятком кабінетів суддів (без їхньої особистої згоди) та певних місць в приміщенні суду (наприклад, Спеціальної частини), що пов’язано з недоторканістю суддів, вимогами безпеки, захистом потерпілих та свідків, тощо. Тому рекомендується попереднє узгодження проведення зйомки з заступником керівника апарату (каб. 401) тел.: 49-64-50 або прес-секретарем.

Бажання журналіста бути присутнім на судовому засіданні також не може бути обмеженим, крім випадків закритого судового процесу. 
Беззаперечно, будь-яке висвітлення судового процесу є цікавішим, коли воно підкріплене відео - чи фотоматеріалами. Законодавством передбачені певні обмеження для фото- та відеозйомки  в залі судових засідань.

За яких умов журналісти все ж можуть їх отримати?

Відповідно до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: "Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис".

Аналогічні положення містять і Кримінальний та Цивільний процесуальні кодекси України. 

Таким чином, проведення фото- та відео зйомки в суді дозволено законом, але з певними обмеженнями.

Які ж це обмеження?

1. Цивільний процесЧастина 8 статті 6 ЦПК України передбачає, що «учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі».

2. Кримінальний процес. Розгляд справ про адміністративні правопорушення.
 Відповідно до ч.6 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України 
 кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду”.

 Необхідно також враховувати, що ст. 307 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може бути знята на фото-,  кіно-,  теле-  чи відеоплівку  лише  за  її  згодою.  Згода  особи на знімання її на фото-,  кіно-,  теле- чи відеоплівку  припускається,  якщо  зйомки проводяться відкрито на вулиці,  на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа,  яка погодилася на знімання  її  на  фото-, кіно-,   теле-   чи   відеоплівку,  може  вимагати  припинення  їх публічного показу в тій  частині,  яка  стосується  її  особистого життя.   Витрати,  пов'язані  з  демонтажем  виставки  чи  запису, відшкодовуються цією фізичною особою. Знімання  фізичної  особи  на  фото-,  кіно-,   теле-   чи відеоплівку,  в  тому  числі  таємне,  без  згоди  особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Доступ  ЗМІ до судового процесу обмежує і міжнародне законодавство. Зокрема, Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод, у ст. 6 якої вказано, що судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Таким чином,  виходячи із системного аналізу діючого законодавства, не потребує дозволу суду лише проведення аудіозапису за допомогою портативних пристроїв (диктофону). Відео-, фотозйомка, транслювання судового процесу по радо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосування стаціонарної апаратури допускається лише за ухвалою суду на підставі згоди усіх учасників процесу та за умови, що публічність не зашкодить інтересам правосуддя.

Отже, головними умовами надання дозволу на проведення фото- та відеозйомки в залі судового засідання є:

- по-перше – згода осіб, які беруть участь у справі,  на проведення вказаних дій;

- по-друге – наявність ухвали суду про надання дозволу на проведення фото та відеозйомки. 

Із викладеного можна зробити висновок про те, що за наявності згоди осіб, які беруть участь у справі, суд не має підстав для відмови в задоволенні клопотання про проведення фото- та відео зйомки в залі судового засідання, окрім, звичайно, випадків, коли це може зашкодити інтересам правосуддя.

Отримання дозволу на зйомку можливе лише при надходженні до суду відповідного клопотання, яке повинно бути приєднано до матеріалів справи.

 Враховуючи це, можна порекомендувати журналістам, які мають намір проводити  зйомку в приміщенні суду, узгодити це з керівником апарату чи прес-секретарем, а при бажанні знімати судовий процес звертатись до суду з відповідними письмовими клопотаннями, в яких ретельно обґрунтовувати суспільну значимість розгляду тієї чи іншої справи в суді, щоб переконати суд в необхідності надання дозволу фотографувати чи проводити відео зйомку.

Зразок клопотання про проведення фото- та відеозйомки.

На закрите судове засідання представники ЗМІ не допускаються!

 

 

УВАГА!

Роз’яснення щодо використання техніки в судових засіданнях у зв’язку з набуттям чинності закону «Про забезпечення права на справедливий суд» (внесено зміни в процесуальні кодекси та прийнято нову редакція закону про судоустрій і статус суддів).

В новій редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виписано нові правила щодо використання техніки. Це стаття 11, яка на перший погляд розширює можливості ЗМІ та журналістів, але тільки на перший. І щоб уникнути конфліктів, необхідно уважно читати, як написали норму і враховувати чинні норми відповідних процесуальних кодексів.

Щодо використання техніки в судовому засіданні йдеться у частини 3 статті 11 і її побудовано наступним чином:

«Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.»

Після першого і поверхневого прочитання може скластись враження (і деякі журналісти так і прочитали), що на використання портативного фото і відео тепер не треба дозвіл суду. Але це тільки на перший погляд, бо варто читати до кінця. А саме, частину «але з урахуванням обмежень установлених законом», через яку «включаються» норми відповідних процесуальних кодексів (які також є «законами»). В них (КАС, ЦПК, КПК) чітко зазначено, що фото і відео та трансляція – з дозволу суду, аудіо – без дозволу.

Враховуючи, що норми відповідного процесуального кодексу будуть СПЕЦІАЛЬНИМИ по відношенню до норми ЗАГАЛЬНОГО закону про статус суддів, застосуванню підлягають саме вони. Крім того, вони узгоджуються з цією вказаним відсиланням до «обмежень, установлених законом». І юридично правильно дотримуватись згідно нових процесуальних кодексів (в адміністративному, цивільному, кримінальному процесах) сталого і вже опрацьованого багатьма журналістами та ЗМІ порядку – подавати клопотання і отримати дозвіл суду на фото і відео.

Щодо «старих» процесуальних кодексів – господарського процесуального та КУпАП – там немає чітких процедур щодо використання техніки. Тому, можна посилатись на ст.11 закону про статус суддів і казати, що враховувати немає чого, бо обмежень (необхідності отримувати дозвіл суду) там не передбачено. Відповідно, можна використовувати портативні фото і відеокамери без дозволу судді.

____________________________________________________    

Пропонуємо представникам ЗМІ ознайомитись з наступними вебінарами Інституту розвитку регіональної преси: 

 Висвітлення судових процесів для журналістів: можливі ризики та правила безпеки.

irrp.org.ua/vysvitlennya-sudovyh-protsesiv-dlya-zhurnalistiv-mozhlyvi-ryzyky-ta-pravyla-bezpeky/

Доповідач: Людмила Панкратова – медіа-юрист, медіа-тренер ІРРП.

Дата проведення: 28 березня 2016 року.

Програма:

  1. Суспільний інтерес до висвітлення судових процесів.
  2. Правила висвітлення судового процесу: яку інформація маємо право озвучувати, а від висвітлення якої треба утриматись.
  3. Дотримання прав осіб, невтручання у роботу суду, дотримання презумпції невинуватості особи.
  4. Ще раз про фото та відео зйомку судового процесу.
  5. Можливі юридичні ризики при висвітленні судових процесів та як їх уникнути.
  6. Цільова аудіторія: журналісти, юристи.

 

 Процедура розгляду справи в суді. Що повинен знати журналіст.

irrp.org.ua/zapys-vebinaru-protsedura-rozglyadu-sp/

Доповідач: Людмила Опришко – медіа-юрист, медіа-тренер ІРРП.

Дата проведення: 23 лютого 2016 року.